Еволюція поглядів на функціональну анатомію міхурово-сечовідного сегмента та етіопатогенетичні особливості міхурово-сечовідного рефлюксу в дітей

Міхурово-сечовідний рефлюкс - це патологічний стан, за якого відбувається періодичне і/або постійне ретроградне закидання сечі із сечового міхура в сечові шляхи внаслідок порушення функціонування антирефлюксного механізму міхурово-сечовідного сегмента. Мета - вивчити етіопатологічні механізми міх...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: A.A. Savitska, V.S. Konoplitskyi, Yu.Ye. Korobko
Format: Article
Language:English
Published: Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine 2024-03-01
Series:Хірургія дитячого віку
Subjects:
Online Access:http://psu.med-expert.com.ua/article/view/304373
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Міхурово-сечовідний рефлюкс - це патологічний стан, за якого відбувається періодичне і/або постійне ретроградне закидання сечі із сечового міхура в сечові шляхи внаслідок порушення функціонування антирефлюксного механізму міхурово-сечовідного сегмента. Мета - вивчити етіопатологічні механізми міхурово-сечовідного рефлюксу в дітей для поліпшення діагностично-лікувальної тактики. Щорічно в Україні виявляють 3600-3700 дітей із вродженими вадами сечових шляхів, при цьому 1/3 вад припадає на верхні їхні відділи. За статистикою, на 1000 новонароджених припадає 40-50 випадків вроджених захворювань сечовидільної системи. Існують відомості, що в загальній педіатричній популяції частота міхурово-сечовідного рефлюксу перевищує 2%. За сучасними даними, на долю міхурово-сечовідного рефлюксу припадає від 0,1% до 1,0% усієї патології в загальній дитячій популяції, становлячи 10% серед усіх захворювань сечової системи в дітей, які перебувають на стаціонарному лікуванні. Міхурово-сечовідний являє собою початкову ланку в ланцюгу патологічних рефлюксів у сечовивідних шляхах. Провідне значення механізму виникнення міхурово-сечовідного рефлюксу належить вивченню функціональної анатомії сечових шляхів у цілому. Міхурово-сечовідний рефлюкс найчастіше виявляється під час сечовипускання на тлі підвищення внутрішньоміхурового тиску, але може виникати під час будь-якого з етапів циклу сечовипускання. Нефросклероз при міхурово-сечовідному рефлюксі формується в 30-60% випадків, що призводить до розвитку термінальної стадії хронічної ниркової недостатності у 25-60% пацієнтів за рахунок зниження функціонального ниркового резерву як показника компенсаторних можливостей нирок. Висновки. Огляд даних літератури щодо структури та функціональної анатомії міхурово-сечовідного сегмента переконливо засвідчує складність і багаторівневу організацію його антирефлюксного механізму. Тому будь-яке подальше дослідження в цьому напрямі, безсумнівно, сприятиме поглибленому розумінню нормального функціонування цієї складної анатомічної ділянки сечової системи людини; а це дасть змогу в подальшому розробляти та впроваджувати в практичну діяльність дитячих хірургів новітні фізіологічні методи лікування. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
ISSN:2304-0041
2521-1358