Лейкемоїдна реакція еозинофільного типу в дитини з мікст-гельмінтозом

Лейкемоїдні реакції (ЛР) - це зміни в крові та органах кровотворення, які нагадують лейкози та інші пухлини кровотворної системи, але завжди мають реактивний характер і не трансформуються в пухлину. У виникненні ЛР етіологічну роль відіграють віруси, токсини тканинних гельмінтів, біологічно активні...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: H.B. Mateiko, М.V. Маtvisiv, L.V. Аntonuk, N.B. Horban, І.І. Pyluk
Format: Article
Language:English
Published: Group of Companies Med Expert, LLC 2024-05-01
Series:Сучасна педіатрія: Україна
Subjects:
Online Access:http://mpu.med-expert.com.ua/article/view/309897
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Лейкемоїдні реакції (ЛР) - це зміни в крові та органах кровотворення, які нагадують лейкози та інші пухлини кровотворної системи, але завжди мають реактивний характер і не трансформуються в пухлину. У виникненні ЛР етіологічну роль відіграють віруси, токсини тканинних гельмінтів, біологічно активні речовини, які вивільняються при гемолізі еритроцитів, імунних, алергічних процесах і сепсисі. При цьому можлива гіперплазія кровотворних клітин за нормального співвідношення елементів у кістковому мозку. Мета - на прикладі клінічного випадку ознайомити лікарів із діагностуванням і лікуванням мікст-гельмінтозу, ускладненого ЛР еозинофільного типу в дитини. Описано клінічний випадок ЛР еозинофільного типу в дитини з мікст-гельмінтозом: токсокароз, трихінельоз, аскаридоз. Хлопчика Н., віком 8 років, госпіталізовано до інфекційної лікарні на 13-ту добу хвороби зі скаргами на підвищену температуру тіла до 39,0-39,5°С, ломоту в тілі. Упродовж усього часу дитину ліковано педіатром із приводу гострого респіраторного захворювання: тонзилофарингіту, призначено антибіотикотерапію та нестероїдні протизапальні препарати - без позитивної динаміки. В інфекційній лікарні діагностовано токсокароз, трихінельоз та аскаридоз,  призначено антигельмінтну та симптоматичну терапію. Однак стан дитини не поліпшувався, у крові наростав лейкоцитоз та еозинофілія. З метою заперечення неопластичного процесу дитині проведено пункцію кісткового мозку, не виявлено ознак, характерних для лейкозу. Призначено глюкокортикоїди та антигістамінні препарати, на тлі застосування яких у дитини виявлено позитивну клініко-лабораторну динаміку. Висновки. Наведений клінічний випадок показує необхідність ретельного аналізу клініко-анамнестичних, епідеміологічних і сучасних методів обстеження для діагностування гельмінтозів. За наявності гіпереозинофілії важливо діагностувати її причини: пухлини, інфекційні та ревматологічні захворювання, алергічні та атопічні стани, паразитози. Такі пацієнти завжди потребують мультидисциплінарного підходу в плані діагностування та лікування. Дослідження виконано за принципами Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
ISSN:2663-7553
2706-6134