Безпечність токолітичної терапії в різних гестаційних термінах

Для токолітичної терапії найчастіше застосовують відомі своїми побічними діями гексопреналін і ніфедипін. Тривалість використання та взаємодія з іншими препаратами потребують подальшого вивчення. Мета - порівняти клінічні та лабораторні прояви, наслідки токолізу гексапреналіном і ніфедипіном для...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: S.S. Leush, D.О. Govsіeіev, O.S. Zahorodnia
Format: Article
Language:English
Published: Group of Companies Med Expert, LLC 2024-10-01
Series:Український журнал Здоров'я жінки
Subjects:
Online Access:http://ujhw.med-expert.com.ua/article/view/313791
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Для токолітичної терапії найчастіше застосовують відомі своїми побічними діями гексопреналін і ніфедипін. Тривалість використання та взаємодія з іншими препаратами потребують подальшого вивчення. Мета - порівняти клінічні та лабораторні прояви, наслідки токолізу гексапреналіном і ніфедипіном для новонароджених та матерів. Матеріали та методи. Порівняно результати токолізу гексопреналіном і ніфедипіном тривалістю більше або менше 48 год до часу розродження в екстремально передчасні терміни пологів (група ЕПП - 22-27 тижнів, 77 роділь) і в терміни ранніх передчасних пологів (група РПП - 28-34 тижні, 73 роділлі). Результати. Протягом тижня після токолізу гексопреналіном понад 48 год у групах ЕПП і РПП вижили відповідно 80,0% і 90,9% новонароджених, після токолізу ніфедипіном - відповідно 66,7% і 92,9%. У групі ЕПП виживання після гексопреналіну становило 80,0%, ніфедипіну - 66,7%. У групі ЕПП після тривалого токолізу виживання було вищим за середнє по групі (63,6%), у групі РПП різниця становила 90,9% і 92,9%, без токолізу - 90,0%, середнє значення по групі - 90,4%. Виживання в групі ЕПП із нетривалим токолізом гексопреналіном (50,0%) і ніфедипіном (60,0%) було наближене до такого без токолізу (55,2%) і менше за середнє групи ЕПП - 63,6%. У групі РПП вижили всі новонароджені після ніфедипіну, після гексопреналіну - 81,8%, без токолізу - 90,0%. Помірна гіперглікемія (5,6±0,58 ммоль/л і 5,3±0,69 ммоль/л) спостерігалася після гексопреналіну і ніфедипіну, 4,2±0,37 ммоль/л - без токолізу. Висновки. Нижчий рівень виживання екстремально недоношених новонароджених не залежить від виду токолізу або його відсутності і пов’язаний із незрілістю відповідно до терміну, а не з недостатньою результативністю лікувальних впливів. Виживання помірно недоношених після токолізу ніфедипіном має кращий результат. Побічним ефектом токолізу обома дослідженими препаратами є перевищення в межах 30% середнього значення глікемії. У терміні 22-27 тижнів бажано надавати перевагу гексопреналіну, а токоліз ніфедипіном доцільніший при РПП (28-34 тижні вагітності). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом НМУ імені О.О. Богомольця. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
ISSN:2786-6009
2786-6017