Мікробіологічні предиктори комплексного лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей
Мета - на підставі вивчення мікробіологічних факторів ранового процесу визначити ефективність лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей на тлі застосування препаратів із сорбційно-дезінтоксикаційними та імуномодулювальними властивостями. Матеріали та методи. Використано мікробіо...
Saved in:
| Main Authors: | , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2024-06-01
|
| Series: | Український журнал Здоров'я жінки |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://ujhw.med-expert.com.ua/article/view/311089 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Мета - на підставі вивчення мікробіологічних факторів ранового процесу визначити ефективність лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей на тлі застосування препаратів із сорбційно-дезінтоксикаційними та імуномодулювальними властивостями.
Матеріали та методи. Використано мікробіологічні дослiдження для контролю перебігу ранового процесу в 115 породілей із гнійними ранами передньої черевної стінки після кесаревого розтину та промежини після епізіо-, перінеотомії, яких залежно від методу лікування поділено на групи: І група - 42 породіллі, яким проведено лікування кремнійорганічним сорбентом гентаксаном; ІІ група - 45 породілей, яким проведено лікування кремнійорганічним сорбентом гентаксаном та імуномодулятором лафероном; ІІІ група - 28 породілей, яким проведено лікування традиційними методами. Отримані результати оброблено методами статистичного аналізу.
Результати. На основі проведеного аналізу мікробіологічних досліджень визначено, що збудником гнійних ран в акушерській практиці є умовно-патогенна флора, серед якої перше місце посідає S. еpidermidis. У 28,7% запальні процеси в тканинах післяопераційних ран виникають під впливом симбіотичного взаємозв’язку аеробних та анаеробних мікроорганізмів. Комплексне лікування з гентаксаном і лафероном має перевагу над монолікуванням гентаксаном і традиційними методами за рахунок виразнішого пригнічення патогенної мікрофлори рани і зниження кількості мікробів в її тканинах за коротший термін, що прискорює ліквідацію набряку та явищ запалення в рані, прояву симптомів, які свідчать про повне біологічне очищення рани, що, своєю чергою, профілактує контамінацію госпітальною інфекцію ран породілей і подальше поширення запального процесу.
Висновки. Фактором ранової інфекції є умовно-патогенна флора, яка в 64,0% виділяється в аеробних та аеробно-анаеробних асоціаціях. Комплексна терапія гнійних ран підвищує ефективність лікування препаратами із сорбційно-дезінтоксикаційними та імуномодулювальними властивостями за рахунок пригнічення патогенної мікрофлори рани і зниження кількості мікробів в її тканинах за коротший термін, що профілактує контамінацію госпітальною інфекцію ран породілей та сприяє подальшому поширенню запального процесу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду породілей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
|---|---|
| ISSN: | 2786-6009 2786-6017 |