Оцінювання факторів впливу на баланс вуглецю в лісових насадженнях України
Подано результати комплексного дослідження балансу вуглецю в лісових насадженнях України з акцентом на виявлення факторів, що впливають на процеси поглинання та викиду CO2. На тлі глобальних кліматичних змін і посилення вимог європейської екологічної політики встановлено, що українські ліси відіграю...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Ukrainian National Forestry University
2025-06-01
|
| Series: | Науковий вісник НЛТУ України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/2774 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Подано результати комплексного дослідження балансу вуглецю в лісових насадженнях України з акцентом на виявлення факторів, що впливають на процеси поглинання та викиду CO2. На тлі глобальних кліматичних змін і посилення вимог європейської екологічної політики встановлено, що українські ліси відіграють ключову роль у збереженні кліматичної стабільності. Регіональний розподіл лісистості є нерівномірним, що зумовлює просторові диспропорції у поглинальній здатності. Виявлено, що завдяки видовому різноманіттю, структурній стійкості до біотичних загроз, адаптивністю до змін клімату та високій продуктивності біомаси найбільший потенціал до поглинання CO₂ мають мішані ліси Полісся та північного Лісостепу. Досліджено вікову структуру деревостанів, встановлено, що частка середньовікових лісів становить 47,5 %, а близько 18,7 % припадає на стиглі та перестиглі, які демонструють знижену здатність до активного вуглецевого поглинання і мають підвищений ризик деградації. Установлено, що ефективність вуглецевого нагромадження зменшується після досягнення віку 80–90 років, коли біомаса сповільнює ріст, а мертва органіка спричиняє викиди. Визначено типологічну структуру лісів: хвойні породи займають 43 % площ, листяні – ще 43 %, а змішані – 14 %, до того ж останні забезпечують найвищу стабільність вуглецевого балансу. Ідентифіковано фактори, що підвищують рівень викидів парникових газів, зокрема шкідники (такі як непарний шовкопряд, сосновий шовкопряд, волохатий пильщик, а також стовбурові шкідники), пожежі, наявність мертвої деревини, деградація, буреломи, військові дії, особливості ґрунтів і кореневої системи. Акцентовано на нагальній потребі перегляду лісової політики з урахуванням просторових, вікових і типологічних особливостей лісів для адаптації до кліматичних викликів. Отримані результати мають прикладне значення для вдосконалення стратегічного планування у сфері сталого природокористування, зокрема щодо підвищення ефективності лісового менеджменту, інтеграції екосистемного підходу до адаптації та пом'якшення наслідків зміни клімату. Вони можуть бути використані під час розроблення та реалізації національної політики щодо виконання євроінтеграційних зобов'язань, а також за формування системи обліку викидів та поглинань парникових газів у межах Європейського зеленого курсу.
|
|---|---|
| ISSN: | 1994-7836 2519-2477 |