Прогнозування післяопераційної спайкової кишкової непрохідності та її рецидиву в дітей

Відомо, що виразність спайкового процесу (СП) залежить від індивідуальних особливостей метаболізму сполучної тканини. Останніми роками активно вивчають роль процесів ацетилювання в прогнозуванні патологічного спайкоутворення. Для розвитку спайкової хвороби очеревини (СХО) несприятливим тлом є генети...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: O.D. Fofanov, I.M. Diduh, V.O. Fofanov
Format: Article
Language:English
Published: Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine 2024-09-01
Series:Хірургія дитячого віку
Subjects:
Online Access:http://psu.med-expert.com.ua/article/view/317076
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Відомо, що виразність спайкового процесу (СП) залежить від індивідуальних особливостей метаболізму сполучної тканини. Останніми роками активно вивчають роль процесів ацетилювання в прогнозуванні патологічного спайкоутворення. Для розвитку спайкової хвороби очеревини (СХО) несприятливим тлом є генетично детермінований швидкий тип ацетилювання. Мета - вивчити ефективність прогнозування післяопераційної спайкової кишкової непрохідності (СКН) та її рецидиву в дітей на основі визначення фенотипу ацетилювання (ФА). Матеріали та методи. Для виявлення прогностичного значення ФА у формуванні післяопераційної СКН вивчено активність ацетилювання в 30 дітей (віком 4-16 років), оперованих із приводу апендикулярного перитоніту (основна група). До контрольної групи залучено 30 соматично здорових дітей. Крім того, досліджено ФА в 42 дітей (віком 3-17 років), прооперованих із приводу післяопераційної СКН, для вивчення інформативності цього тесту як прогностичного фактора рецидиву СКН. Встановлено ФА в дітей за допомогою визначення біохімічної активності ферменту N-ацетилтрансферази (NAT). Результати. У дітей, оперованих із приводу апендикулярного перитоніту, у яких у подальшому виникла післяопераційна СХО, переважав фенотип швидкого ацетилювання (ФША) (57,14% дітей), а в дітей без ознак СХО ФША виявлявся лише в 1 (6,25%) випадку. Серед дітей, прооперованих із приводу післяопераційної СКН, частка хворих із ФША виявилася ще вищою (63,64%). Протилежні результати відзначалися стосовно фенотипу повільного ацетилювання (ФПА). Серед дітей із рецидивом СКН ФША спостерігався в 57,14% випадків, а без рецидиву - у 25,0% дітей. Протилежна закономірність виявлена стосовно хворих із ФПА. Також відзначалася пряма корелятивна залежність між активністю NAT і величиною перитонеального спайкового індексу (ПСІ) - чим вищий рівень активності NAT, тим вищий ПСІ. Висновки. Визначення в дітей ФА на підставі біохімічної активності ферменту NAT дає змогу встановити ступінь ризику СКН. СКН та її рецидив достовірно частіше виникають у хворих із ФША. Виявлення у хворого ФША може слугувати прогностичним критерієм тяжкості СП. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом інституту. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
ISSN:2304-0041
2521-1358