Цитологічні та морфологічні предиктори комплексного лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей

Мета - визначити перебіг та ефективність лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей на тлі застосування препаратів із сорбційно-дезінтоксикаційними та імуномодулювальними властивостями на підставі вивчення морфології ранового процесу шляхом гістологічного і цитологічного дослiдження...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: A.B. Рrуlutska, L.I. Martynova, S.O. Avramenko, О.L. Kisilenko, D.О. Govsіeіev
Format: Article
Language:English
Published: Group of Companies Med Expert, LLC 2024-02-01
Series:Український журнал Здоров'я жінки
Subjects:
Online Access:http://ujhw.med-expert.com.ua/article/view/301728
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Мета - визначити перебіг та ефективність лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей на тлі застосування препаратів із сорбційно-дезінтоксикаційними та імуномодулювальними властивостями на підставі вивчення морфології ранового процесу шляхом гістологічного і цитологічного дослiдження. Матеріали та методи. Проведено гістологічне та цитологічне дослiдження для контролю перебігу ранового процесу в 115 породілей із гнійними ранами передньої черевної стінки після кесаревого розтину та промежини після епізіо-, перінеотомії. Жінок залежно від методу лікування поділено на групи: І група - 42 породіллі з гнійними ранами, яким проведено лікування кремнійорганічним сорбентом гентаксаном; ІІ група - 45 породілей із гнійними ранами, яким проведено лікування кремнійорганічним сорбентом гентаксаном та імуномодулятором лафероном; ІІІ група - 28 породілей із гнійними ранами, яким проведено лікування традиційними методами, з подальшим статистичним обробленням отриманих результатів. Результати. На основі проведеного аналізу цитологічних і гістологічних даних визначено, що перебіг репаративних процесів у рані на тлі комплексного лікування сорбентом та імуномодулятором швидший, ніж від монотерапії сорбентом і від традиційної терапії, - відповідно на 1,5-2 та 4-5 діб. Це підтверджено зменшенням кількості лейкоцитів, мікроорганізмів, нейтрофілів та збільшенням кількості лімфоцитів і клітин сполучної тканини в рані, що сприяло швидшому очищенню рани від мертвих і нежиттєздатних тканин, кращій ліквідації набряку та явищ запалення в рані, а також прискоренню репаративних процесів. Висновки. Комплексне застосування імуномодулятора і сорбенту в лікуванні гнійних ран показує перевагу над монотерапією сорбентом за рахунок прискорення репаративних процесів у рані на 1,5-2 доби, а над традиційною терапією - на 4-5 діб, що дає змогу рекомендувати їх для використання в практичній медицині. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
ISSN:2786-6009
2786-6017