Оптимізація хірургічного лікування природженого анального та ректального стенозів у дітей

Природжений анальний (ПАС) і ректальний стенози (ПРС) є варіантами аноректальної мальформації (АРМ) у дітей. Мета - оцінити результати хірургічної корекції ПАС і ПРС, на основі цього розробити основні тактичні вимоги до лікування такої складної патології в дітей. Матеріали та методи. До дослід...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: O.Р. Dzham
Format: Article
Language:English
Published: Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine 2024-06-01
Series:Хірургія дитячого віку
Subjects:
Online Access:http://psu.med-expert.com.ua/article/view/310833
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Природжений анальний (ПАС) і ректальний стенози (ПРС) є варіантами аноректальної мальформації (АРМ) у дітей. Мета - оцінити результати хірургічної корекції ПАС і ПРС, на основі цього розробити основні тактичні вимоги до лікування такої складної патології в дітей. Матеріали та методи. До дослідження залучено 18 дітей із природженим стенозом аноректальної ділянки: 7 (38,9%) - з ПАС, 11 (61,1%) - з ПРС, що дорівнювало 11,7% усіх пролікованих аноректальних аномалій (n=154). Співвідношення хлопчиків до дівчаток становило 5:1. Після комплексного діагностування у 44,4% (n=8) дітей виявлено асоційовані вади розвитку: у пацієнтів із ПАС - 42,9% (n=3), а з ПРС - 45,5% (n=5). Результати. Усім (n=7) пацієнтам із ПАС виконано одноетапну хірургічну корекцію, без ускладнень. У 90,9% (n=10) дітей із ПРС проведено етапне хірургічне лікування, а в 9,1% (n=1) - одноетапне. На етапах первинної корекції ПРС післяопераційні ускладнення виявлено у 18,2% (n=2): стеноз стоми (n=1); уретро-промежинну норицю (n=1), які оперативно скориговано. Після завершеної первинної корекції ПРС у 2 (18,2%) дітей відзначено стійкі закрепи. Цим пацієнтам виконано повторні етапні реконструктивні операції. Висновки. Застосування діагностичного, лікувального та реабілітаційного алгоритму при ПРС, розробленого в клініці, дало змогу у віддаленому післяопераційному періоді отримати хороші результати в 63,6% (n=7) дітей, а в 36,4% (n=4) - задовільні. Виконання удосконаленої методики хірургічного лікування ПАС дало змогу провести первинну корекцію вади з хорошим функціональним результатом у 71,4% (n=5), а із задовільним - у 28,6% (n=2) дітей. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
ISSN:2304-0041
2521-1358