Морфофункціональні особливості ранового процесу під час лікування гнійно-некротичних ран у щурів сучасними антисептичними засобами та колагеназою
Інфіковані та гнійні рани є як медичним, так і економічним викликом для системи охорони здоров’я. Науковий і практичний інтерес спричиняє застосування ферменту колагенази у препаратах для санації рани. Мета: вивчити та оцінити морфологічні зміни ранового процесу під час лікування гнійно-некротичн...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine
2024-09-01
|
| Series: | Хірургія дитячого віку |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://psu.med-expert.com.ua/article/view/316946 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Інфіковані та гнійні рани є як медичним, так і економічним викликом для системи охорони здоров’я. Науковий і практичний інтерес спричиняє застосування ферменту колагенази у препаратах для санації рани.
Мета: вивчити та оцінити морфологічні зміни ранового процесу під час лікування гнійно-некротичних ран у щурів препаратами на основі сучасних антисептичних засобів та колагенази.
Матеріали та методи. Об’єкт дослідження: гнійно-некротичні рани. Експериментальне дослідження проведено на 64 білих лабораторних щурах. Модельовану рану контаміновано патогенним штамом S. aureus у комбінації із P. aeruginosa. Щурів було розподілено на 4 групи по 16 тварин у кожній: І - контрольна група (без лікування); ІІ - для лікування рани використано гель на основі колагенази з мірамістином; ІІІ - мазь на основі левоміцетину та метилурацилу; ІV - мазь на основі мірамістину. Через 2 дні від початку експерименту на ранову поверхню тваринам ІІ, ІІІ та ІV-ї групи було нанесено препарат і асептичну марлеву пов’язку, у групі контролю - лише асептичну пов’язку. Заміну пов’язки виконували щодня впродовж 14 днів у всіх тварин. Проведено забір тканин для гістологічного і морфометричного дослідження шляхом висічення фрагмента шкіри з підлеглими тканинами з місця розташування ранового дефекту з подальшою фіксацією в 10% розчині нейтрального буферизованого формаліну. Приготовані гістологічні зрізи товщиною 4 мкм забарвлювали гематоксиліном і еозином.
Результати. Встановлено, що у ІІ групі, де застосовувалася колагеназа, у дні ранового дефекту кількість лейкоцитарних елементів уже з 3-ої доби була значно нижчою, ніж в інших групах. Водночас судинний компонент прогресивно збільшувався. Отримані дані корелюють із результатами гістологічного дослідження: швидше зменшення запального процесу і розвиток епітелізації. Повне покриття ранової поверхні новоутвореним епітелієм відбулося уже на 10-ту добу.
Висновки. Отримані дані свідчать про доцільність застосування колагенази в лікуванні гнійних ран не лише як ферментативного дебридменту, а як препарату впливу на важливі аспекти в першій і другій фазі ранового процесу.
Під час проведення експериментів із лабораторними тваринами всі біоетичні норми та рекомендації дотримано.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
|---|---|
| ISSN: | 2304-0041 2521-1358 |