Особливості введення прикорму серед українських немовлят після 6-місячного віку
Період введення прикорму дуже важливий для росту і розвитку дитини. Сьогодні поряд із традиційним введенням прикорму справжнім трендом є відлучення від грудей під керівництвом дитини - Baby-Led Weaning (BLW). Цей метод передбачає, що дитина долучається до сімейного столу і самостійно вирішує, що і с...
Saved in:
| Main Authors: | , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2024-04-01
|
| Series: | Сучасна педіатрія: Україна |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://mpu.med-expert.com.ua/article/view/307347 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Період введення прикорму дуже важливий для росту і розвитку дитини. Сьогодні поряд із традиційним введенням прикорму справжнім трендом є відлучення від грудей під керівництвом дитини - Baby-Led Weaning (BLW). Цей метод передбачає, що дитина долучається до сімейного столу і самостійно вирішує, що і скільки їй їсти. Метод BLW активно обговорюється в науковій літературі через низку переваг і недоліків.
Мета - дослідити та охарактеризувати особливості введення прикорму серед українських немовлят після 6-місячного віку.
Матеріали та методи. Розроблено анкету-опитувальник, яка містила три блоки запитань. Перехресне онлайн-опитування проведено серед 545 жінок, які мали дітей віком від 6-7 місяців до 2-3 років. Результати дослідження оцінено за t-критерієм Стьюдента, x-квадратом Пірсона або точним критерієм Фішера, які проводили зa дoпoмoгoю кoмп’ютeрнoї прoгрaми «XLSTAT». Достовірними прийнято відмінності при р<0,05.
Результати. Виявлено, що прикорм методом BLW використовували 40,6% матерів, змішаний вид прикорму - 22,3%, традиційне вигодовування з ложечки - 37,0% опитаних. Діти, які отримували BLW, народилися доношеними (95,9%) і більшою мірою шляхом самостійних пологів (70,9%). Серед груп із різними методами прикорму суттєвої різниці через прояви атопії не виявлено. Визначено, що самостійне рішення дитини щодо того, скільки їсти (64,7%) і що їсти (52,9%), було частіше в групі опитаних матерів, які використовували метод BLW порівняно з групами змішаного і традиційного вигодовування. Консистенція їжі на початку введення прикорму відповідала методу вигодовування. Серед небажаних явищ у групі на BLW частіше спостерігалося удавлення від потрапляння їжі в дихальні шляхи (11,8%, р=0,043) і меншою мірою зригування (28,4%, р=0,012) порівняно з дітьми на традиційному прикормі.
Висновки. Отримані дані вказують на зростаючу популярність BLW серед українських матерів і хорошу обізнаність матерів у правильному використанні цього методу, а негативні явища спостерігалися не більше, ніж при подібних опитуваннях, описаних у науковій літературі.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
|---|---|
| ISSN: | 2663-7553 2706-6134 |