Синдром Алажиля в клінічній практиці дитячого хірурга

Синдром Алажиля (СА) - одне з найбільш проблемних для діагностування спадкових, мультисистемних, холестатичних захворювань печінки в комбінації з іншими природженими вадами. Своєчасне діагностування і лікування, у т.ч. трансплантація печінки (ТП), поліпшують якість життя (ЯЖ), попереджають непоправн...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: H.V. Kurylo
Format: Article
Language:English
Published: Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine 2024-06-01
Series:Хірургія дитячого віку
Subjects:
Online Access:http://psu.med-expert.com.ua/article/view/310680
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
_version_ 1841524985776046080
author H.V. Kurylo
author_facet H.V. Kurylo
author_sort H.V. Kurylo
collection DOAJ
description Синдром Алажиля (СА) - одне з найбільш проблемних для діагностування спадкових, мультисистемних, холестатичних захворювань печінки в комбінації з іншими природженими вадами. Своєчасне діагностування і лікування, у т.ч. трансплантація печінки (ТП), поліпшують якість життя (ЯЖ), попереджають непоправні печінкові зміни, поліорганну недостатність і смертність. Мета - дослідити можливості та особливості диференційної діагностики СА, виявити вплив комплексного лікування, хірургічної корекції (у т.ч. ТП) на перебіг хвороби, визначити динаміку клініко-лабораторних показників, фізичного розвитку (ФР) і нервово-психічного розвитку (НПР), ЯЖ. Матеріали та методи. Для верифікації діагнозу СА проведено клінічні, біохімічні, інструментальні обстеження, визначено генетичні маркери СА. ЯЖ оцінено за такими параметрами: оцінка свербежу шкіри (за категорійною шкалою, за візуальною аналоговою шкалою свербежу); рівень тривожності за шкалою Гамільтона (модифікована). ФР і НПР оцінено педіатрами та дитячими неврологами до і після лікування. ФР оцінено за центильними таблицями відповідно до нормативів Всесвітньої організації охорони здоров’я. НПР оцінено за такими параметрами: затримка розвитку на 1, 2, 3 епікризові строки; ступінь затримки НПР. Результати. На тлі лікування поліпшилися біохімічні і клінічні показники. Значно зменшився свербіж шкіри (за категорійною шкалою свербежу, за візуальною аналоговою шкалою свербежу), зменшився рівень тривожності. Позитивною була динаміка ФР і НПР. Висновки. Сучасні можливості діагностики СА передбачають залучення генетичних і гістологічних методів, що дає змогу раннього початку патогенетичної терапії, вирішення часу і шляхів хірургічного втручання (у т.ч. ТП). Наявність супутніх природжених вад інших органів і систем, характерна зовнішність дітей із СА зумовлюють мультидисциплінарне обстеження із залученням мультидисциплінарних фахівців. Комплексне своєчасне лікування СА сприяє нормалізації клініко-біохімічних показників, ФР, НПР, ЯЖ. Радикальне лікування СА шляхом ТП слід розглядати до періоду непоправних поліорганних змін з урахуванням збереження ФР і НПР. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом інституту. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
format Article
id doaj-art-884ae0c8af3e463d850fdccf79be3a62
institution Kabale University
issn 2304-0041
2521-1358
language English
publishDate 2024-06-01
publisher Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine
record_format Article
series Хірургія дитячого віку
spelling doaj-art-884ae0c8af3e463d850fdccf79be3a622025-01-17T20:37:26ZengGroup of Companies Med Expert, LLC, Kyev, UkraineХірургія дитячого віку2304-00412521-13582024-06-012(83)495610.15574/PS.2024.83.49349186Синдром Алажиля в клінічній практиці дитячого хірургаH.V. Kurylo0https://orcid.org/0009-0006-8586-2559Львівський національний медичний університет імені Данила ГалицькогоСиндром Алажиля (СА) - одне з найбільш проблемних для діагностування спадкових, мультисистемних, холестатичних захворювань печінки в комбінації з іншими природженими вадами. Своєчасне діагностування і лікування, у т.ч. трансплантація печінки (ТП), поліпшують якість життя (ЯЖ), попереджають непоправні печінкові зміни, поліорганну недостатність і смертність. Мета - дослідити можливості та особливості диференційної діагностики СА, виявити вплив комплексного лікування, хірургічної корекції (у т.ч. ТП) на перебіг хвороби, визначити динаміку клініко-лабораторних показників, фізичного розвитку (ФР) і нервово-психічного розвитку (НПР), ЯЖ. Матеріали та методи. Для верифікації діагнозу СА проведено клінічні, біохімічні, інструментальні обстеження, визначено генетичні маркери СА. ЯЖ оцінено за такими параметрами: оцінка свербежу шкіри (за категорійною шкалою, за візуальною аналоговою шкалою свербежу); рівень тривожності за шкалою Гамільтона (модифікована). ФР і НПР оцінено педіатрами та дитячими неврологами до і після лікування. ФР оцінено за центильними таблицями відповідно до нормативів Всесвітньої організації охорони здоров’я. НПР оцінено за такими параметрами: затримка розвитку на 1, 2, 3 епікризові строки; ступінь затримки НПР. Результати. На тлі лікування поліпшилися біохімічні і клінічні показники. Значно зменшився свербіж шкіри (за категорійною шкалою свербежу, за візуальною аналоговою шкалою свербежу), зменшився рівень тривожності. Позитивною була динаміка ФР і НПР. Висновки. Сучасні можливості діагностики СА передбачають залучення генетичних і гістологічних методів, що дає змогу раннього початку патогенетичної терапії, вирішення часу і шляхів хірургічного втручання (у т.ч. ТП). Наявність супутніх природжених вад інших органів і систем, характерна зовнішність дітей із СА зумовлюють мультидисциплінарне обстеження із залученням мультидисциплінарних фахівців. Комплексне своєчасне лікування СА сприяє нормалізації клініко-біохімічних показників, ФР, НПР, ЯЖ. Радикальне лікування СА шляхом ТП слід розглядати до періоду непоправних поліорганних змін з урахуванням збереження ФР і НПР. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом інституту. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.http://psu.med-expert.com.ua/article/view/310680синдром алажилядітитрансплантація печінкихронічний холестаз
spellingShingle H.V. Kurylo
Синдром Алажиля в клінічній практиці дитячого хірурга
Хірургія дитячого віку
синдром алажиля
діти
трансплантація печінки
хронічний холестаз
title Синдром Алажиля в клінічній практиці дитячого хірурга
title_full Синдром Алажиля в клінічній практиці дитячого хірурга
title_fullStr Синдром Алажиля в клінічній практиці дитячого хірурга
title_full_unstemmed Синдром Алажиля в клінічній практиці дитячого хірурга
title_short Синдром Алажиля в клінічній практиці дитячого хірурга
title_sort синдром алажиля в клінічній практиці дитячого хірурга
topic синдром алажиля
діти
трансплантація печінки
хронічний холестаз
url http://psu.med-expert.com.ua/article/view/310680
work_keys_str_mv AT hvkurylo sindromalažilâvklíníčníjprakticíditâčogohírurga