Розлади функції органів малого таза в жінок із діастазом прямих м’язів живота
Діастаз прямих м’язів живота (ДПМЖ) і дисфункція органів малого таза є поширеними патологічними станами після вагітності. При ДПМЖ абдомінальні м’язи є ослабленими, що призводить до неефективної участі передньої черевної стінки в процесах функціонування основних тазових органів: сечового міхура і пр...
Saved in:
Main Authors: | , , |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2024-06-01
|
Series: | Український журнал Здоров'я жінки |
Subjects: | |
Online Access: | http://ujhw.med-expert.com.ua/article/view/311085 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Summary: | Діастаз прямих м’язів живота (ДПМЖ) і дисфункція органів малого таза є поширеними патологічними станами після вагітності. При ДПМЖ абдомінальні м’язи є ослабленими, що призводить до неефективної участі передньої черевної стінки в процесах функціонування основних тазових органів: сечового міхура і прямої кишки.
Мета - оцінити основні детермінанти розвитку ДПМЖ; встановити зв’язок між наявністю ДПМЖ і розладами органів малого таза в жінок, які народжували.
Матеріали та методи. Проаналізовано розлади органів малого таза в 151 пацієнтки з ДПМЖ залежно від типу ДПМЖ згідно з класифікацією Nahas. Тип А ДПМЖ виявлено у 21 (13,9%) пацієнтки, тип B - у 81 (53,6%), тип C/D - у 49 (32,5%). Кінцевою точкою дослідження був ДПМЖ: значущість між його тяжкістю і потенційними розладами органів малого таза оцінено за допомогою точного тесту Fisher або тесту хі-квадрат для категоріальних змінних.
Результати. Частота післяпологових розладів залежала від ступеня тяжкості ДПМЖ. У пацієнток із типом А частота болю/дискомфорту, нетримання сечі, нетримання газів/рідких випорожнень становила відповідно 52,4%, 61,9% і 66,7%, у пацієнток із тяжким ДПМЖ - відповідно 81,6%, 75,5% і 79,6%. Надмірна маса тіла, проведення епізіотомії в пологах були набагато сильнішими детермінантами за ступінь тяжкості ДПМЖ. Вищий ризик розладів функції тазових органів був вищим у пацієнток більш старшого віку, в активних курців і при розвитку гестаційного діабету.
Висновки. Ступінь тяжкості ДПМЖ залежить від віку, індексу маси тіла, кількості вагітностей, епізіотомії в пологах, куріння та гестаційного діабету. Немає сильної залежності від розродження шляхом кесаревого розтину за допомогою вакуум-екстракції/щипців або від наявності в пацієнток гіпотиреозу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
---|---|
ISSN: | 2786-6009 2786-6017 |