Питання застосування п.п. 4-1, 5 ч. 1 ст. 284 КПК України Верховним Судом відносно засудженого, який помер до завершення касаційного провадження
Стаття присвячена аналізу проблем, які можуть виникнути на стадії перегляду Верховним Судом кримінальних проваджень у випадку одночасного існування двох юридичних фактів, які є підставами для закриття кримінального провадження: втрата чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправні...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Uzhhorod National University
2024-12-01
|
| Series: | Аналітично-порівняльне правознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/317558 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Стаття присвячена аналізу проблем, які можуть виникнути на стадії перегляду Верховним Судом кримінальних проваджень у випадку одночасного існування двох юридичних фактів, які є підставами для закриття кримінального провадження: втрата чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння (п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України) та смерть засудженого, але близькі родичі якого наполягають на реабілітації померлого (п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Для досягнення мети цього дослідження, автор, використовуючи системний, узагальнюючий, порівняльний методи та метод аналізу, виокремив спільні та відмінні риси обох підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 41, 5 ч. 1 ст. 284 КПК України. До спільних віднесено те, що вони за наслідками, які наступають для засудженого, є нереабілітуючими; пов’язані з настанням юридичного факту: 1) прийняття або внесення змін до закону України про кримінальну відповідальність та 2) настання смерті засудженого на стадії касаційного провадження. Відмінними ж автор визначив волевиявлення конкретної особи на реалізацію принципу презумпції невинуватості. Зокрема, для ухвалення судом рішення за п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України необхідна активна (вольова) поведінка засудженого, тоді як для застосування п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України достатньо пасивної (конклюдентної) поведінки близьких осіб померлого засудженого. Саме за рахунок наявності вказаної відмінності автор констатує, що Верховний Суд без згоди саме засудження не має права закривати провадження за п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України.
У статті також досліджено повноваження Верховного Суду щодо продовження судового розгляду провадження з метою реабілітації померлого засудженого. При цьому автором наголошено, що касаційний суд не може відмовити у розгляді заяви близьких осіб про реабілітацію померлого лише з підстав того, що діяння, за яке його було засуджено, законодавцем декри- міналізовано. У зв’язку з чим були запропоновані відповідні зміни до КПК України.
Крім того, автором були досліджені наявні межі касаційного провадження, в рамках яких суд касаційної інстанції може проводити дослідження кримінального провадження та приймати рішення з метою реабілітації засудженого.
|
|---|---|
| ISSN: | 2788-6018 |