Клінічна характеристика вагітних з алогенним плодом
Розвиток допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на сьогодні дає змогу багатьом жінкам подолати біологічні бар’єри на шляху до материнства. Однак застосування таких відносно нових напрямів, як донація ооцитів і сурогатне материнство, що результують у формування алогенного плода, пов’язане не лише...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2023-03-01
|
| Series: | Український журнал Здоров'я жінки |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://ujhw.med-expert.com.ua/article/view/277922 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Розвиток допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на сьогодні дає змогу багатьом жінкам подолати біологічні бар’єри на шляху до материнства. Однак застосування таких відносно нових напрямів, як донація ооцитів і сурогатне материнство, що результують у формування алогенного плода, пов’язане не лише з юридичними, але й власне медичними проблемами.
Мета - проаналізувати клінічну характеристику вагітних з алогенним плодом і вагітних, залучених до програм ДРТ із використанням власних ооцитів.
Матеріали та методи. Обстежено 120 вагітних жінок, поділених на групи: І група - 40 жінок, вагітність у яких настала в результаті ДРТ з використанням чужих ооцитів із формуванням алогенного плода та ведення яких планується за вдосконаленим алгоритмом; ІІ група - 40 жінок, вагітність у яких настала в результаті ДРТ з використанням чужих ооцитів із формуванням алогенного плода та ведення яких планується за загальноприйнятим алгоритмом; ІІІ група - 40 пацієнток, у яких вагітність настала в результаті ДРТ з використанням власних ооцитів. Встановлено особливості репродуктивного та соматичного анамнезу, а також соціально-демографічні фактори життя пацієнток.
Результати. Серед вагітних з алогенним плодом реєструвалася достовірно вища частка жінок із запальними захворюваннями органів малого таза, бактеріальним вагінозом, патологією шийки матки, а також із перериванням вагітності за бажанням жінки хірургічним методом в анамнезі. Водночас у пацієнток І і ІІ груп достовірно нижчими були показники реєстрації пізнього менархе, ендометріозу, синдрому полікістозних яєчників, самовільних викиднів у ранніх термінах, а також екстрагенітальної патології: хронічної артеріальної гіпертензії, захворювань сечовидільної системи, цукрового діабету. Відмічалися такі соціально-демографічні особливості пацієнток з алогенним плодом: менша частка жінок із вищою освітою, а також тих, хто проживає у власному помешканні та перебуває в зареєстрованому шлюбі, порівняно з контрольною групою.
Висновки. Реєстрування серед вагітних з алогенним плодом вищих рівнів багатьох ускладнень гінекологічного анамнезу, а також несприятливих соціально-демографічних факторів потребує розроблення вдосконаленого алгоритму ведення таких жінок з урахуванням цих особливостей, що може сприяти зниженню частоти різних акушерських і перинатальних ускладнень.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів. |
|---|---|
| ISSN: | 2786-6009 2786-6017 |