Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацент у породіль з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі
Мета - дослідити та оцінити макроскопічні, гістологічні, морфологічні та імуногістохімічні зміни плацент; вивчити особливості експресії маркера ендотеліальних клітин CD34 в судинному руслі вілльозного дерева плаценти в породіль з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в анамнезі після пр...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2022-09-01
|
| Series: | Український журнал Здоров'я жінки |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://ujhw.med-expert.com.ua/article/view/267968 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Мета - дослідити та оцінити макроскопічні, гістологічні, морфологічні та імуногістохімічні зміни плацент; вивчити особливості експресії маркера ендотеліальних клітин CD34 в судинному руслі вілльозного дерева плаценти в породіль з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в анамнезі після прегравідарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Матеріали та методи. Проаналізовано морфологічне, імуногістохімічне дослідження та рівень експресії СD34 50 плацент від породіль із ІПСШ в анамнезі. I група - 25 плацент від породіль, яким проведено прегравідарну підготовку перед циклом ДРТ, з акушерським та перинатальним супроводженням і розродженням відповідно до розроблених нами медико-організаційних алгоритмів, прогностичної методики та лікувально-профілактичних схем; ІІ група - 25 плацент від породіль, яким виконано загальноприйняті прогностичні та лікувально-профілактичні заходи.
Результати. За даними гістологічного дослідження плацент від жінок I групи, переважали прояви компенсаторних процесів, і відмічалася значно менша вираженість патологічних змін. Плацентарно-плодовий коефіцієнт у жінок I групи був вірогідно вищим, ніж у жінок IІ групи, і становив 0,17, проти 0,15. Спостерігалося зменшення розгалуження кровоносних судин, у результаті чого капіляри займали переважно центральне та парацентральне положення. Дистрофічні та некротичні процеси, із заміною хоріального епітелію фібриноїдними масами, виявлялись у незначній кількості кінцевих ворсин, що відносилося до пристосувальних механізмів. Найбільша площа експресії CD34 у ворсинчастому хоріоні плацент реєструвалася в І групі і становила 9,49±0,47%, у ІІ групі вона була меншою в 1,29 раза (7,34±0,15%; p<0,01). Найбільша оптична щільність експресії CD34 у ворсинчастому хоріоні плацент відмічалася в жінок ІІ групи (0,22±0,01 у.о.), яка перевищувала аналогічну в пацієнток І групи (0,20±0,01 у. о.) - у 1,25 раза (p<0,01).
Висновки. У разі прегравідарної підготовки перед циклами ДРТ і за комплексної корекції дизадаптаційних порушень у фетоплацентарному комплексі вагітних із ІПСШ в анамнезі включаються всі структурні механізми адаптації плаценти, які дають змогу зберегти морфометричні та дифузійні показники ворсинчастого дерева на рівні стійкої компенсації, що є найважливішим пристосувальним засобом, який допомагає підтримувати життєздатність плода.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів. |
|---|---|
| ISSN: | 2786-6009 2786-6017 |