Порівняльна ефективність методів хірургічного лікування генітальних пролапсів, поєднаних із лейоміомою матки
Лейоміома матки поєднується з пролапсом геніталій у приблизно 20% випадків та, імовірно, виступає фактором ризику останнього. Дотепер не розроблено диференційованого підходу до вибору методу хірургічного втручання за генітальних пролапсів, поєднаних із лейоміомою матки, залежно від виду опущення та...
Saved in:
| Main Authors: | , , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2023-04-01
|
| Series: | Український журнал Здоров'я жінки |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://ujhw.med-expert.com.ua/article/view/285652 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Лейоміома матки поєднується з пролапсом геніталій у приблизно 20% випадків та, імовірно, виступає фактором ризику останнього. Дотепер не розроблено диференційованого підходу до вибору методу хірургічного втручання за генітальних пролапсів, поєднаних із лейоміомою матки, залежно від виду опущення та випадання внутрішніх статевих органів.
Мета - оцінити ефективність двох методів хірургічного лікування генітальних пролапсів, поєднаних із лейоміомою матки, залежно від виду опущення та випадання внутрішніх статевих органів.
Матеріали та методи. Обстежено 80 пацієнток із генітальним пролапсом, поєднаним із лейоміомою матки, віком від 34 до 67 років (у середньому - 50,34±9,46 року). З урахуванням варіанта проведеного оперативного втручання, жінок поділено на дві групи, у кожній з яких виділено дві підгрупи залежно від виду пролапса геніталій. І групу становили 40 жінок, яким виконано ампутацію або екстирпацію матки та корекцію генітального пролапса з використанням сітчастого імпланта методом пектопексії, ІІ групу - 40 жінок, яким проведено аналогічні операції з корекцією пролапса методом латеральної фіксації. До Іа (n=19) та ІІа (n=20) підгрупи увійшли пацієнтки з цистоцеле, до Іb (n=21) та ІІb (n=20) - з цистоцеле і/або апікальним пролапсом. Для оцінювання якості результатів лікування використано бімануальний огляд із проведенням кашльової проби і проби Вальсальви, 2-годинний прокладковий тест, а також анкетування за допомогою опитувальників «PFDI-20» і «PISQ». Аналіз даних виконано за допомогою статистичних пакетів для медичних і біологічних досліджень («SPSS», версія 20).
Результати. За даними опитувальника «PEDI-20», частота поліпшення тазових функцій (збільшення в середньому на ≥60 балів) через 6 місяців після операції була достовірно більшою серед жінок Іb, ніж Іа підгрупи (СШ=4,4; 95% ДІ: 1,13-17,07), та в жінок ІІа, ніж ІІb підгрупи (СШ=10,52; 95% ДІ: 2,27-48,75). Поліпшення стану сексуальної функції (оцінка за «PISQ» - від 21 до 30 балів) та добрий/відмінний результат (оцінка за «PISQ» - понад 30 балів) через 6 місяців після операції мала достовірно більша кількість пацієнток у Іb, ніж у Іа підгрупі (СШ=7,5; 95% ДІ: 1,28-44,08) та у ІІа, ніж у ІІb підгрупі (СШ=31,2; 95% ДІ: 3,29-295,3).
Висновки. Найбільший відсоток позитивних результатів корекції генітального пролапса методом пектопексії був у пацієнток із цистоцеле і/або апікальним пролапсом, а в групі корекції пролапса методом латеральної фіксації - у хворих із цистоцеле.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
|---|---|
| ISSN: | 2786-6009 2786-6017 |