Видавниче Товариство імені Бориса Грінченка в таборі Вецляр, Німеччина (кінець 1915 – початок 1917 рр.): до історії створення та діяльності
У статті реконструйовано основні напрями діяльності пресової секції (редакційного комітету) Видавничого Товариства ім. Б. Грінченка в таборі полонених українців Вецляр протягом перших п’ятнадцяти місяців його діяльності. Заходами представників Союзу визволення України (СВУ) та українських активісті...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Kyiv National University of Culture and Arts
2023-05-01
|
| Series: | Український інформаційний простір |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://ukrinfospace.knukim.edu.ua/article/view/279680 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті реконструйовано основні напрями діяльності пресової секції (редакційного комітету) Видавничого Товариства ім. Б. Грінченка в таборі полонених українців Вецляр протягом перших п’ятнадцяти місяців його діяльності. Заходами представників Союзу визволення України (СВУ) та українських активістів у таборі було засновано газету «Просвітний Листок». За деякий час з числа останніх утворилася уповноважена до видання газети структура – пресова секція (редакційний комітет), члени якої поступово перебрали на себе основні технологічні операції – від змістовного наповнення та розповсюдження газети до її тиражування (після того, як все потрібне устаткування та друкарський верстат були переміщені з міської типографії до табору).
Члени пресової секції не тільки опікувалися виданням газети – уже невдовзі вони організували виконання друкарнею різних поліграфічних замовлень від інших таборових організацій, а й налагодили видання навчальної та публіцистичної літератури, театральних афіш і програмок, бланків і листівок та ін. У цьому контексті доцільно зазначити, що для цього (як і для тиражування газети) пресова секція отримувала регулярні фінансові дотації від СВУ.
З моменту свого заснування часопис «Просвітний Листок» (згодом – «Громадська Думка») ефективно виконував функції двостороннього комунікатора між українською таборовою організацією та робітничими командами таборян. Крім того, він був надзвичайно ефективним засобом національного освідомлення полонених українців, сприяючи їх об’єднанню спочатку в межах окремих гуртків, а потім і всієї української громади. Водночас він здійснював потужний мобілізаційний вплив на полонених українців, виконавши таким чином усі ті завдання, які перед ними ставили СВУ та провід української таборової організації.
|
|---|---|
| ISSN: | 2616-7948 2617-1244 |