Визначення об’єму крововтрати при допологових і післяпологових акушерських кровотечах (клінічні випадки)
Мета - оцінити об’єм крововтрати при допологових і післяпологових акушерських кровотечах на підставі клінічних випадків. За період 2020-2022 рр. на базі комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров’я» м. Дніпро впроваджено алгоритм кількісного визначення величини кровов...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2024-03-01
|
| Series: | Український журнал Перинатологія і педіатрія |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://ujpp.med-expert.com.ua/article/view/302896 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Мета - оцінити об’єм крововтрати при допологових і післяпологових акушерських кровотечах на підставі клінічних випадків.
За період 2020-2022 рр. на базі комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров’я» м. Дніпро впроваджено алгоритм кількісного визначення величини крововтрати.
Клінічний випадок 1. Вагітна госпіталізована зі скаргами на незначні кровомазання зі статевих шляхів без болю. Діагноз - «II вагітність, 34 тижні. Головне передлежання. Передлежання плаценти (ознаки відшарування плаценти)». Первинно визначені кровомазання до 50,0 мл. За 2 години крововтрата повторилася та становила 250,0 мл (загальна крововтрата - 300,0 мл). Консиліум вирішив закінчити пологи шляхом кесаревого розтину (КР). Народилася дівчинка масою 3450 г, за шкалою Апгар - 7/8 балів. Загальна крововтрата після КР становила 850,0 мл.
Клінічний випадок 2. Вагітна госпіталізована до стаціонару для розродження з діагнозом «III вагітність, 36 тижнів. Placenta increta для оперативного розродження». Таке розродження частіше супроводжується масивною кровотечею. Під час КР діагностовано пророщення плаценти через м’язовий шар матки та в сечовий міхур. Загальна крововтрата після операції становила 5870,0 мл. Для контролю об’єму крововтрати застосовано протокол кількісного визначення величини крововтрати з розрахуванням швидкості кровотечі за хвилину, що допомогло як акушерам контролювати етапи хірургічного лікування, так і анестезіологам враховувати інфузійно-трансфузійну терапію стосовно ступеня крововтрати.
Висновки. У тому разі, коли лікарі контролюють кровотечу до 250,0 мл, застосовують візуальну методику оцінювання крововтрати, це частіше при допологових кровотечах. В інших випадках використовують кількісне оцінювання післяпологової крововтрати, що значною мірою визначає своєчасність акушерської допомоги, проведення збалансованої інтенсивної інфузійно-трансфузійної терапії, зниження об’ємів крововтрати, це приводить до мінімізації застосування препаратів донорської крові; а також частіше використовують органозберігаючі технології в наданні невідкладної допомоги при акушерських кровотечах.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор не заявляє про конфлікт інтересів. |
|---|---|
| ISSN: | 2706-8757 2707-1375 |