Стилістичні оcобливості головних етапів творчості Тадеуша Кантора

Стаття присвячена висвітленню та аналізу стилістичних особливостей головних етапів творчості видатного польського митця ХХ століття Тадеуша Кантора. Розглянуто його життєвий і творчий шлях, головні чинники, що формували естетико-художні пріоритети на кожному з етапів, основні сценічні твори й теоре...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Наталія Владимирова
Format: Article
Language:English
Published: KNUKiM Publishing Centre 2024-10-01
Series:Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво
Subjects:
Online Access:http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/314149
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
_version_ 1846132574046388224
author Наталія Владимирова
author_facet Наталія Владимирова
author_sort Наталія Владимирова
collection DOAJ
description Стаття присвячена висвітленню та аналізу стилістичних особливостей головних етапів творчості видатного польського митця ХХ століття Тадеуша Кантора. Розглянуто його життєвий і творчий шлях, головні чинники, що формували естетико-художні пріоритети на кожному з етапів, основні сценічні твори й теоретичні напрацювання, що стали своєрідними маніфестами та сформували стилістичні особливості режисерських експериментів Т. Кантора. Мета дослідження полягає в поглибленому аналізі творчості одного з найбільш відомих європейських режисерів-експериментаторів ХХ століття Тадеуша Кантора. Методологія дослідження спирається на метод біографічної реконструкції, елементи структурно-аналітичного та жанрово-стильового аналізу. Наукова новизна полягає у  введенні в обіг українського театрознавства більш широкої інформації та поглибленого аналізу творчих методів режисерської діяльності Т.  Кантора. Висновки. Аналіз стилістичних особливостей головних етапів творчості польського митця засвідчив надзвичайно цікавий підхід Т. Кантора до сценічного втілення драматургічних творів і літературних текстів. Відмовляючись від традиційного прочитання першоджерел, режисер запропонував принципово нове естетичне визначення та художнє наповнення сценічного простору. За його концептуальним баченням, предмети у виставах не тільки слугували елементами оформлення та виконували допоміжні функції, а й, існуючи поруч з акторами, відігравали окремі ролі. Такий підхід був особливо притаманним першим трьом етапам режисерської діяльності Т.  Кантора, про що в статті засвідчує аналіз вистав цього періоду. Наголошено, що надалі надзвичайно важливу роль у спектаклях відігравала уява режисера, який зазвичай спирався на особисті спогади. Окремо зазначено про «Театр смерті» – цикл, що складався з п’яти вистав, які зробили польського митця і театр «Cricot-2» відомими на весь світ. Це вистави: «Померлий клас» (1975), «Вельополе, Вельополе» (1980), «Хай згинуть артисти» (1985), «Я сюди вже ніколи не повернуся» (1988) і «Сьогодні мій день нарождення» (1991). Вельми важливим було й те, що цей цикл отримав теоретичне обґрунтування. Підсумовуючи певний період творчих пошуків, режисер видав маніфест під тією ж назвою – «Театр смерті». Ідеї Т.  Кантора, викладені й обґрунтовані в цьому маніфесті, а також ті положення, що становлять основу його книги «Міланські уроки» (Lekcje mediolańskie, 1991), можуть сприяти не тільки розумінню естетико-художніх принципів польського митця, а й розширенню можливостей і засобів виразності національної режисури.
format Article
id doaj-art-06274166059d4e5187b50c59be339ecd
institution Kabale University
issn 2616-759X
2617-1236
language English
publishDate 2024-10-01
publisher KNUKiM Publishing Centre
record_format Article
series Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво
spelling doaj-art-06274166059d4e5187b50c59be339ecd2024-12-09T14:44:59ZengKNUKiM Publishing CentreВісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво2616-759X2617-12362024-10-017210.31866/2616-759X.7.2.2024.314149Стилістичні оcобливості головних етапів творчості Тадеуша КантораНаталія Владимирова0Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого Стаття присвячена висвітленню та аналізу стилістичних особливостей головних етапів творчості видатного польського митця ХХ століття Тадеуша Кантора. Розглянуто його життєвий і творчий шлях, головні чинники, що формували естетико-художні пріоритети на кожному з етапів, основні сценічні твори й теоретичні напрацювання, що стали своєрідними маніфестами та сформували стилістичні особливості режисерських експериментів Т. Кантора. Мета дослідження полягає в поглибленому аналізі творчості одного з найбільш відомих європейських режисерів-експериментаторів ХХ століття Тадеуша Кантора. Методологія дослідження спирається на метод біографічної реконструкції, елементи структурно-аналітичного та жанрово-стильового аналізу. Наукова новизна полягає у  введенні в обіг українського театрознавства більш широкої інформації та поглибленого аналізу творчих методів режисерської діяльності Т.  Кантора. Висновки. Аналіз стилістичних особливостей головних етапів творчості польського митця засвідчив надзвичайно цікавий підхід Т. Кантора до сценічного втілення драматургічних творів і літературних текстів. Відмовляючись від традиційного прочитання першоджерел, режисер запропонував принципово нове естетичне визначення та художнє наповнення сценічного простору. За його концептуальним баченням, предмети у виставах не тільки слугували елементами оформлення та виконували допоміжні функції, а й, існуючи поруч з акторами, відігравали окремі ролі. Такий підхід був особливо притаманним першим трьом етапам режисерської діяльності Т.  Кантора, про що в статті засвідчує аналіз вистав цього періоду. Наголошено, що надалі надзвичайно важливу роль у спектаклях відігравала уява режисера, який зазвичай спирався на особисті спогади. Окремо зазначено про «Театр смерті» – цикл, що складався з п’яти вистав, які зробили польського митця і театр «Cricot-2» відомими на весь світ. Це вистави: «Померлий клас» (1975), «Вельополе, Вельополе» (1980), «Хай згинуть артисти» (1985), «Я сюди вже ніколи не повернуся» (1988) і «Сьогодні мій день нарождення» (1991). Вельми важливим було й те, що цей цикл отримав теоретичне обґрунтування. Підсумовуючи певний період творчих пошуків, режисер видав маніфест під тією ж назвою – «Театр смерті». Ідеї Т.  Кантора, викладені й обґрунтовані в цьому маніфесті, а також ті положення, що становлять основу його книги «Міланські уроки» (Lekcje mediolańskie, 1991), можуть сприяти не тільки розумінню естетико-художніх принципів польського митця, а й розширенню можливостей і засобів виразності національної режисури. http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/314149Тадеуш Канторсценічний простір«Cricot-2»уяватеатральний маніфест
spellingShingle Наталія Владимирова
Стилістичні оcобливості головних етапів творчості Тадеуша Кантора
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво
Тадеуш Кантор
сценічний простір
«Cricot-2»
уява
театральний маніфест
title Стилістичні оcобливості головних етапів творчості Тадеуша Кантора
title_full Стилістичні оcобливості головних етапів творчості Тадеуша Кантора
title_fullStr Стилістичні оcобливості головних етапів творчості Тадеуша Кантора
title_full_unstemmed Стилістичні оcобливості головних етапів творчості Тадеуша Кантора
title_short Стилістичні оcобливості головних етапів творчості Тадеуша Кантора
title_sort стилістичні оcобливості головних етапів творчості тадеуша кантора
topic Тадеуш Кантор
сценічний простір
«Cricot-2»
уява
театральний маніфест
url http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/314149
work_keys_str_mv AT natalíâvladimirova stilístičníocoblivostígolovnihetapívtvorčostítadeušakantora