Серцево-судинні порушення в дітей, які перехворіли на інфекцію COVID-19 в амбулаторних умовах
Мета - дослідити стан серцево-судинної системи (ССС) у дітей після перенесеної інфекції SARS-CoV-2. Матеріали та методи. Групу дослідження становили 70 дітей віком 7-14 років без хронічної патології, які мали безсимптомний, легкий або помірний перебіг інфекції COVID-19 з лабораторним підтвердженн...
Saved in:
| Main Authors: | , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2024-05-01
|
| Series: | Сучасна педіатрія: Україна |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://mpu.med-expert.com.ua/article/view/309793 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Мета - дослідити стан серцево-судинної системи (ССС) у дітей після перенесеної інфекції SARS-CoV-2.
Матеріали та методи. Групу дослідження становили 70 дітей віком 7-14 років без хронічної патології, які мали безсимптомний, легкий або помірний перебіг інфекції COVID-19 з лабораторним підтвердженням перенесеного захворювання. Групу порівняння становили 30 дітей аналогічного віку, які не хворіли. Стан ССС оцінено шляхом проведення електрокардіографії (ЕКГ) у стані спокою та після фізичного навантаження. Структурні аномалії та порушення функції ССС досліджено шляхом проведення ехокардіографії (ЕхоКГ). Статистичну обробку одержаних даних виконано за допомогою прикладного пакету програм “Statistica 10.0 for Windows” методом варіаційної статистики.
Результати. У 38,6% (27 дітей) виявлено порушення серцевого ритму, функції провідності та збудливості, у 11,4% (8 дітей) - погіршення процесів реполяризації у вигляді метаболічних порушень. Більш ніж у половини дітей відзначено поєднання визначених розладів. За результатами оцінювання реакції ССС на навантаження у 42,8% (30 дітей) зафіксовано гіпоергічну реакцію у вигляді збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) у межах 0-19%, що свідчить про недостатність реакції ССС на фізичне навантаження; у 24,3% (17 дітей) - гіперергічну реакцію у вигляді збільшення ЧСС на 40-80%, а лише у 32,9% (23 дитини) - нормальну реакцію ССС на фізичне навантаження зі збільшенням ЧСС на 20-30%. У групі порівняння нормальну реакцію виявлено у 70,0% (21 дитина), гіпоергічний тип реагування ССС - у 20,0% (6 дітей), гіперергічний - у 10,0% (3 дитини).
Висновки. Перенесена інфекція COVID-19 призводить до погіршення реакції ССС. У більшості пацієнтів дитячого віку ураження ССС після SARS-CoV-2 проявляються у вигляді субклінічних змін, виявлених під час інструментальних досліджень. Застосування таких неінвазивних методів, як ЕКГ і ЕхоКГ, дає змогу діагностувати ураження ССС, а також виявити ті зміни з боку ССС, які можуть мати важливе прогностичне значення щодо несприятливого перебігу захворювання в дітей, які перенесли інфекцію SARS-CoV-2. У зв’язку з цим у практику педіатра та лікаря загальної практики - сімейної медицини слід ввести обов’язкове проведення ЕКГ у дітей до та після проби навантаження для раннього виявлення порушень ССС. За потреби, доцільно призначати ЕхоКГ і холтерівське моніторування артеріального тиску й ЕКГ.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом інституту. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
|---|---|
| ISSN: | 2663-7553 2706-6134 |